Тема 5. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.)


Урок 2. Впровадження НЕПу в Україні.


План

1. Голод 1921-1923 рр.

2. Нова економічна політика.

3. Впровадження непу в Україні.

4. Життя населення в роки НЕПу.

 

1. Голод 1921-1923 рр.

Причини голоду

1. Післявоєнна розруха.

2. Скорочення посівних площ та виробництва сільськогосподарської продукції через незацікавленість селян у результатах праці.

3. Примусове вилучення радянською владою хліба у селян внаслідок політики «воєнного комунізму».

4. Антиукраїнська політика центру. Директиви з центру глибоко суперечили національним інтересам України. Замість того, щоб спрямувати надлишки хліба у спустошені райони (з Лівобережжя і Правобережжя, де урожай виявився непоганим), українська радянська влада відправляла їх за межі України:

5. Посуха та неврожай у південних і степових районах України.

Голодом було охоплено території України з населенням до 5,6 млн. осіб, що становило 25 % усього населення України.

Для боротьби з голодом радянський уряд почав конфісковувати церковні цінності.

Потерпілому від голоду українському населенню допомагали міжнародні організації: Американська адміністрація допомоги (АРА); Крайовий комітет допомоги голодній Україні у Львові; Комітети у Відні, Празі, Берліні;

Голод забрав життя майже 1,5 млн. людей.

 

2. Нова економічна політика

Березень 1921 р. X з'їзд РКП (б) прийняв рішення про запровадження нової економічної політики.

Нова економічна політика була спробою більшовицької партії зосередити у своїх руках політичну владу, перейти від командно-адміністративних методів управління економікою, які застосовували в роки воєнного комунізму, до ринкових механізмів.

 

Причини запровадження нової економічної політики

1. Завершення громадянської війни на території України.

2. Незадоволення політикою воєнного комунізму.

3. Економічна криза (розруха, закриття підприємств, зниження виробництва).

4. Політична криза (селянські повстання, страйки робітників, виступи в армії і на флоті).

5. Політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені.

 

Заходи непу

Сільське господарство

1. Заміна продовольчої розкладки продподатком, який був меншим, ніж розкладка.

2. Селяни могли вільно реалізувати надлишки виробленої продукції. Це створювало економічні стимули для розвитку сільського господарства.

3. Дозвіл на оренду землі.

4. Дозвіл на використання найманої праці.

5. Розвиток різних форм кооперації (кредитної, збутової, продовольчої тощо).

Промисловість

1. Систему главків було ліквідовано. Об'єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок.

2. Продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств.

3. Дозвіл на оренду та найману працю.

4. Замість «зрівнялівки» в оплаті праці запроваджувалася система відрядної оплати, яка враховувала кількість та якість праці, а отже відновлювалися матеріальні стимули виробництва.

5. Скасування загальної трудової повинності.

6. Залучення іноземного капіталу для відродження промисловості й дозвіл на іноземні концесії.

Фінанси та торгівля

1. Поновлення вільної торгівлі.

2. Уведення державних податків, платні за комунальні послуги, транспорт.

3. Заміна натуральних форм оплати праці грошовою, введення в обіг грошей - червінців, забезпечених дорогоцінними металами й цінними паперами.

 

3. Впровадження непу в Україні

До 1923 р. більшовикам вдалося припинити масові антикомуністичні виступи на території УСРР.

У роки непу відмінялася грабіжницька політика держави стосовно виробника. Раднарком УСРР установив на 1921 р. продподаток в обсязі 117 млн пудів замість продрозкладки на цей період 160 млн пудів.

Передано в оренду приватним особам понад 5 тис. дрібних і середніх підприємств.

Ліквідовано главки і створено 78 трестів: 3 союзних, 21 республіканський, 54 губернських.

Трест – найбільш централізована форма монополістичних об'єднань, в межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності і підпорядковуються єдиному управлінню. Реальна влада в тресті належить правлінню або головній компанії.

На правах концесій 65 підприємств було здано іноземним підприємцям (в основному підприємства гірничої та деревообробної промисловості).

Впровадження нової економічної політики позитивно вплинуло на розвиток усіх галузей народного господарства. За планом ДЕЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії, перший загальнодержавний перспективний план відбудови й розвитку економіки РСФРР (що занепала внаслідок громадянської війни 1918-1921 років та націоналізації всієї промисловості) на основі електрифікації. (1920 р.) розпочалося спорудження в Україні декількох електростанцій: Штерівської та Чугуєвської ДРЕС, Дніпровської ГЕС

За умов непу швидко розвивалися українська промисловість і сільське господарство. У 1925 р. вони за основними показниками зрівнялися з 1913 роком, а в деяких галузях навіть перевищили його.

Наприкінці 20-х років неп було згорнуто, оскільки така політика не вписувалася в сталінську модель соціально-економічних відносин. Вона вступала у протиріччя з інтересами адміністративно-командної системи, на чолі якої перебувала більшовицька партія.

 

4. Життя населення в роки непу

Економічне

Стабілізувалося економічне життя в Україні.

Нова політика дала можливість подолати економічну кризу. Повністю відбудовано промисловість, а промислове виробництво зросло вдвічі проти 1913 р. Розпочато реконструкцію старих та будівництво нових підприємств.

Селянство подолало дореволюційний рівень виробництва сільськогосподарської продукції. Швидко відбудовувалося сільське господарство. Суттєво збільшилося виробництво зерна в Україні уже в перший рік непу: з 227 млн. пудів у 1921 р. до 637 млн. у 1922 р. Швидко зростав товарообіг у торгівлі.

Щодо аграрних перетворень, то їх було завершено в українському селі до 1923 р. , а відбудова сільського господарства завершилася до 1925 р.

Селянські господарства збільшилися за рахунок поміщицьких і церковних земель. У власності селян перебувало 92 % земельного фонду України. Селянські господарства сплачували податки диференційно: бідняцькі - 1,2 %; середняцькі - 3,5 %; заможні - 5,6 %.

З 1924 р. селяни сплачували податок грішми після завершення грошової реформи. Це дало можливість державі за одержані гроші формувати хлібний фонд закупівлями з ринку.

85 % селянських господарств було об'єднано в кооперативи.

Кооператив – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

У квітні 1921 р. створено єдину систему споживчої кооперації, яка здійснювала заготівлю і збут продукції.

У жовтні 1921 р. з'явилася ще одна форма кооперації – сільськогосподарська. Посилювала роль виробничої кооперації, яка займалася переробленням сільськогосподарської продукції, машинно-тракторним обслуговуванням, меліорацією, забезпеченням посівним матеріалом тощо.

Розвиткові сільського господарства сприяла кредитна кооперація селян. Сформовано мережу сільськогосподарського кредиту, яка складалася з Укрсільбанку, місцевих філій та величезної кількості кредитних товариств

Соціальне

Стабілізувалося соціальне життя в Україні.

З відбудовою промисловості, транспорту і зв'язку підвищувалася заробітна плата робітників, поліпшувалося їхнє матеріальне становище.

Виробництво предметів народного споживання у 1927 р сягнуло довоєнного рівня.

Значно зріс життєвий рівень населення.

На території України діяло 75 тис. приватних торгових закладів.

Приватний капітал контролював 75 % роздрібного товарообігу.

Існувало розшарування суспільства, з'явилося безробіття, безпритульність, що спричиняли зростання соціальної напруги в суспільстві.

Повсякденне

Відроджувалася приватна ініціатива. Існували дрібні товаровиробники (селяни, кустарі, ремісники). Розвивалися ринок і товарно-грошові відносини. Виробник у кооперативах залишався господарем і власником.

У період непу товаровиробники-приватники мали право на вільну купівлю і продаж продукції. Зникли реквізиція продукції у селян і примусові мобілізації у робітників. Значна частина населення почала більше купляти продукції на ринку, стала жити заможніше.

Нормалізовано фінансову систему. Відновлено банки, кредитні установи, нормалізовано податкову політику.

1922-1924 рр. Проведено грошову реформу, в обіг надійшли забезпечені золотом радянські гроші - червінці. Зупинено шалений темп інфляції.

 

Контрольні запитання

1. Як називають орендарів, комісіонерів, маклері, торговців-оптовиків, промисловців?

2. Коли була запроваджена нова економічна політика?

3. Коли було прийнято постанову «Про заміну розкладки натуральним податком»?

4. В жовтні 1922 р. були випущені забезпечені золотом банківські білети?



Меню
уроку: