Тема 2. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції


Урок 3. Воєнні дії на території України в 1915-1917 рр.


План.

1. Воєнні дії на території України в 1915-1917 рр.

2. Втрати і здобутки України у Першій світовій війні.

 

1. Воєнні дії на території України в 1915-1917 рр.

Березень 1915 р. Російські війська взяли фортецю Перемишль, захопивши великі запаси зброї і багатотисячний гарнізон – 120 тис. солдатів і офіцерів австрійської армії.

Початок квітня 1915 р. До Львова приїхав російський імператор – Микола ІІ, який відвідав і Перемишль.

19 квітня 1915 р. Початок контрнаступу німецько-австрійських військ у Галичині. Вісім армій під командуванням генерала Макензена прорвали фронт і змусили російську армію відступити. Контрнаступ було зупинено лише восени 1915 р. на лінії Кам'янець-Подільський-Тернопіль-Кременець-Дубно.

Осінь 1915 р. Російська армія змушена була залишити Польщу, Литву, Буковину, Східну Галичину, частину Латвії та Білорусі, п'ять повітів Волині.

Кінець 1915 р. – початок 1916 р. Фронт стабілізувався. Війна стала позиційною. Вивести Росію з війни Німеччина та її союзники не спромоглися. Росія скористалася з перепочинку, бо на початку 1916 р. німецьке командування активізувало бойові дії на Західному фронті. Австро-угорська влада звинуватила у своїх невдачах українців і почала проти них кампанію терору та репресій. Чинила розправу над українцями за їхнє прагнення до возз'єднання з тією частиною українського народу, що проживала під владою Російської імперії:

• тисячі українців кинуто до в'язниць;

• українців запроторювали у концентраційні табори (створено 21 концентраційний табір). Жорстоким концтабором був Талергоф, де в жахливих умовах утримували 30 тис. українців, які гинули від хвороб і голоду. Згодом у австрійському парламенті вибухнув скандал щодо ув'язнених і в 1917 р. концтабори наказано закрити;

• запідозрених у шпигунстві відправляли на шибеницю (у вересні 1914 р. в Мукачевому повішено трьох чоловіків – священика, писаря, селянина);

• у Закарпатті влада проводила мадяризацію українців, перевівши всю шкільну освіту на угорську мову навчання

22 травня - початок червня 1916 р. Контрнаступ російських військ («Брусиловський прорив»). Фронт австрійських військ було прорвано. Вони втратили вбитими і пораненими понад 500 тис. осіб. Російська армія знову зайняла Буковину і Південну Галичину. Загальна площа окупованої під час операції території становила 2.5 тис. кв. км. Німецьке командування перекинуло частину своїх військ із Західного фронту і зупинило російський наступ. Це була остання успішна операція російських військ. Резервів, щоб закріпити успіх, у російського командування не було і війська були змушені знову перейти до оборони. Наприкінці 1916 р. війна знову стала позиційною. Лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917р.

Червень 1917 р. Наступ російської армії на  Південно-Західному фронті, який закінчився повною її поразкою.

Посилення економічної й політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях

Політична криза в Російській та Австро-Угорській імперіях

1. З початком війни царська влада оголосила на більшій частині території військовий стан.

2. Зростала недовіра народу до державних органів влади як у Росії, так і в Австро-Угорщині.

3. Державні органи влади погано контролювали ситуацію в країні, були нездатними досягти позитивних змін ні на фронті, ні в тилу.

4. У ході війни все більше українців переконувалися в тому, що Російська й Австро-Угорська імперії не враховують національних інтересів українців.

5. Посилювалася страйкова боротьба робітників за свої права. Усього з серпня 1914 р. по вересень 1915 р. в Україні відбулося близько 100 страйків, у яких взяло участь 43 тис. робітників, а в 1916 р. – 218 страйків, у яких чисельність учасників зросла до 193 тис.

6.  Активізувало свою боротьбу і селянство. Усього у 1914-1916 рр. було 160 селянських заворушень.

7. Активізувалися антиурядові й антивоєнні виступи в армії. У 1916 р. почастішали випадки братання воїнів ворожих армій, дезертирство в тилу і на фронті, відмова йти в бій, розправа над ненависними офіцерами. Наприклад, у жовтні 1916 р. близько 6 тис. солдатів Кременчуцького розподільчого пункту відмовилися йти на фронт. Збройний виступ було придушено, а 12 його учасників розстріляно.

8. Посилювалися опозиційні настрої в Державній думі, у відповідь цар розпустив Думу.

Економічна криза в Російській та Австро-Угорській імперіях

1. Гостра криза охопила сільське господарство, бо половину працездатних чоловіків було призвано до армійських лав і на військові потреби забрано велику кількість коней.

2. Серед селян збільшилася кількість безпосівних (16 % усіх господарств) і безкінних (35 %).

3. Наростали продовольчі труднощі, в містах з'явилися черги.

4. У Галичині за роки війни зруйновано 40 % господарських та житлових будинків, понад 1,5 тис. фабрик і заводів, нафтова промисловість зменшилася на третину.

5. На Буковині поголів'я коней і свиней зменшилося на 60 %, овець – на 47 %.

6. У роки війни припинилося постачання сільському господарству техніки та добрив.

7. У сільському господарстві знизилися посівні площі, а врожайність у середньому знизилася на 8 %, збір зернових зменшувався на 200 млн. пудів щорічно.

8. У Наддніпрянській Україні скоротилося промислове виробництво, особливо в харчовій та легкій промисловості.

9. Зростала залежність Росії від іноземного капіталу.

10. У країні серйозна продовольча криза.

11. Знецінилися гроші, зростала інфляція.

12. Зростали податки.

13. Ціни на продукти першої необхідності значно зросли (в 4-6 разів).

Життя на фронті

1. Через територію України проходила лінія фронту, яка прокочувалася то на захід - по галицьких і буковинських землях, то на схід – по Волині і Поділлю, залишаючи після себе руїни, сльози й смерть.

2. На західноукраїнських землях відбувалися безперервні воєнні дії.

3. Війна принесла народним масам великі руйнації, матеріальні збитки і смерть.

4. Унаслідок боїв було знищено сотні населених пунктів, 650 шкіл, понад 500 тис. житлових та господарських будинків (40 %), понад 1,5 тис. промислових споруд.

5. На Буковині поголів'я коней та свиней зменшилося на 60%, овець – на 47 %.

6. Інші території опинилися в прифронтовій смузі, постачали фронтам живу силу, спорядження, продовольство, лікували поранених, розмішували сотні тисяч біженців і евакуйованих.

7. Російська армія була погано озброєна, не вистачало найнеобхіднішого: в грудні 1914 р. російські артилеристи одержали наказ витрачати на день лише по одному снаряду.

8. Царський уряд витратив на війну величезні кошти – 41 млрд. золотих рублів.

У тилу

1. Економіка України працювала на воєнні потреби.

2. На повну потужність працювали лише ті галузі промисловості, які безпосередньо задовольняли потреби фронту (вугільна, металургійна), інші скорочували виробництво.

3. Руїна охопила транспорт.

4. Ціни на предмети першої необхідності в 1916 р. порівняно з цінами довоєнного часу виросли в 4-6 разів.

5. Впала купівельна спроможність населення через інфляцію.

6. Існували величезні злигодні.

7. Погіршилася робота залізничного транспорту.

8. Нафтова промисловість Галичини зменшила виробництво на 1/3.

9. У Наддніпрянській Україні у селах залишилося лише 38,7 % працездатних чоловіків, решту призвано на війну.

10. Західна Україна була спустошена.

11. Значні економічні труднощі.

Життя жінок у роки війни

1. Власники підприємств домоглися від уряду скасування обмежень на використання жіночої й дитячої праці.

2. У складі промислових робітників України чисельність жінок і підлітків у 1914 р. становила 61 тис., а у 1917 р. – 218 тис, тобто більше ніж утричі.

3. Робочий день тривав на підприємствах у роки війни до 15-16 годна добу.

4. Заводська адміністрація не бажала витрачатися на охорону праці й техніку безпеки.

5. Жінках доводилося після роботи стояти в довгих чергах за хлібом.

 

2. Втрати і здобутки України у Першій світовій війні.

Здобутки

Втрати

 

 

Підсумки

1. Небачені масштаби війни вичерпали сили чотирьох імперій – Російської, Німецької, Австро-Угорської, Османської та призвели до їх розпаду. Українці, як і інші поневолені народи Центральної та Східної Європи, скористалися цими обставинами для проголошення власної національної держави.

2. Війна ослабила Російську імперію та Австро-Угорську монархію, створивши умови для об'єднання всіх українських земель.

3. Війна ще більше загострила протиріччя в російському суспільстві та підштовхнула його до нової революції.

4. Загострилося національне питання і спричинено зростання української національної свідомості.

 

Контрольні запитання

1.Яка подія почалася 2 травня (19 квітня) 1915р.?

2. Яка подія відбулася після Горлицького наступу німецьких військ на Східному фронті у 1916р.?

3. З якою метою у 1915р. було утворено Союз земств і міст (Земгор):

4. У якому році цар Микола ІІ оголосив себе Верховним головнокомандуючим Збройними силами:

5. Коли було утворено Товариство допомоги населенню Півдня Росії

6. «Примусове відчуження за плату або тимчасове вилучення державними органами майна окремих громадян або юридичних осіб – це …»?

7. Визначте, якій національній українській партії або організації могло належати гасло: «Перемога Австро-Угорщини буде й нашою перемогою».