Тема 3. Українська Державність в 1917-1921 рр.
Урок 7. Уроки та наслідки державотворчих процесів
План
1. Уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917-1921 pp.
2. Наслідки Української революції.
1. Уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917-1921 pp.
Події національно-визвольної боротьби 1917-1920 pp. стали важливим уроком для наступних борців за визволення України:
• необхідно чітко розробити програму розбудови національної держави;
• потрібно спиратися на внутрішні сили народу, оскільки розрахунок на іноземну допомогу завжди небезпечний;
• треба забезпечувати єдність усіх національно-патріотичних сил для досягнення спільної мети – незалежності;
• важливість взаємних поступок, компромісів різних національно-патріотичних сил, без чого неможлива єдність їхніх дій та зусиль;
• діяти рішучіше у вирішенні соціально-економічних проблем, турбуватися про добробут народу;
• постійно охороняти інформаційний простір, рішуче припиняти діяльність ворожих політичних партій чи громадських організацій;
• створити регулярну армію, покликану захищати національну державу;
• проводити активну агітаційно-пропагандистську ро-боту;
• забезпечувати зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні інтереси України;
• враховувати зовнішньополітичну ситуацію, домагатися підтримки незалежності України великими державами світу.
Українські уряди Центральної Ради, Гетьманату, Директорії не використовували свої власні сили для того, щоб домогтися незалежності.
1. Не було єдності між національними силами.
2. Не всі розуміли значення своєї державності.
3. Не створено боєздатної української армії, недооцінювалася її роль і значення.
4. Українські уряди мало робили для здійснення соціально-економічних перетворень всередині країни і народне підтримав їх.
5. Велися внутрішні міжусобиці.
6. У країні тривав хаос.
Замість серйозних перетворень всередині країни уряди зверталися за допомогою до інших держав.
Так, втративши підтримку народу, не створивши боєздатної своєї армії, не одержавши підтримки країн Антанти, Центральна Рада звернулася за допомогою до Німеччини та Австро-Угорщини на переговорах у Бресті.
Німеччина й Австро-Угорщина зобов'язувалися допомогти Центральній Раді відновити контроль над усією територією України, але за це уряд УНР зобов'язувався постачати Німеччині з України продовольство, що викликало незадоволення народу. Ще більше виникло незадоволення народу, коли Німеччина й Австро-Угорщина почали окупацію України і встановили свій окупаційний режим.
Павло Скоропадський теж прийшов до влади за підтримки німців, які встановили в Україні жорсткий окупаційний режим. Уряд П. Скоропадського здійснював свою політику в інтересах заможних верств населення. Народ був незадоволений.
Директорія теж не спиралася на підтримку народних мас. Тому С. Петлюра звернувся за допомогою до Польщі, уклавши з нею Варшавську угоду (квітень 1920 p.). Польські війська вирушили в Україну, що викликало велике незадоволення народу.
Визволення своєї країни можливе лише власними силами, про що забували українські уряди.
Історичне значення боротьби українського народу за незалежність у 1917-1921 pp.
1. У роки революції створено українську державу, яка була мрією багатьох борців за незалежність.
2. У боротьбі за українську державність брали участь сотні тисяч патріотів.
3. Створення та діяльність національних урядів привчали жителів міст і сіл України відчувати себе українцями.
4. Національна свідомість, притаманна раніше обмеженій частині інтелігенції, поширилася на всі верстви українського суспільства.
5. Чотирирічна боротьба за свободу українського народу змусила керівників більшовицької партії відродити національну державність України, хоч і вюбмеженій радянсько-партійній формі. Незважаючи на те що радянська форма державності була фіктивною, на географічній карті світу з'явилася країна з чітко окресленими кордонами.
6. Завершення розгрому армії Врангеля і польсько-радянської війни поклало край існуванню УНР. Однак залишився її уряд у вигнанні.
7. Наявність на короткий період власної державності закріпила у народу ідею самостійної державної традиції, яка здійсниться у наступних поколіннях.
8. Без героїчних подій 1917-1921 pp. було б неможливим проголошення державної незалежності Українц в 1991 р.
9. Боротьба українського народу за незалежність стала прикладом для наступних поколінь борців.
2. Наслідки Української революції
1. Національно-визвольна боротьба українського народу закінчилася поразкою.
2. Державну незалежність було втрачено.
3. Революція привела до життя більшовицьку УСРР, а значить, хоч формально, але Україна мала свої кордони, свої органи управління, свою конституцію, і не відбулося механічного злиття з радянською Росією.
4. На більшій частині українських земель встановлено радянську владу, розпочалися соціалістичні перетворення. Українському народові нав'язано чужу його прагненням воєнно-комуністичну модель соціально-економічного розвитку.
5. Не відновлено територіальної цілісності.
Західні українські землі окуповано Польщею, Румунією і Чехо-Словаччиною, а східні – радянською Росією.
6. За роки революції господарство України опинилося в стані глибокої кризи, більшість промислових підприємств не працювало, транспорт було розорено, на одну третину порівняно з довоєнним періодом скоротилися посівні площі, знизилася врожайність.
Контрольні запитання
1. Укажіть хронологічні рамки повстанського руху в Україні.
2. Хронологічні рамки Української революції…?
3. Проаналізуйте уроки та наслідки державотворчих процесів 1917-1921 рр.